Золотые россыпи

"Человек делается мудрым не силою, а часто читая."                                                                                            

"Человек есть то, чем может быть, но он не все то, чем может быть"

"Если у человека нет цели, то жизнь его, - не что иное, как продолжительная смерть."

                                                                                Д. Бруно.

четверг, 17 марта 2011 г.

Фізика та техніка України

                                          Інститут магнетизму НАН України (Київ)


Інститут магнетизму НАН України та МОН України був створений у 1995 р. на базі двох відділів Інституту металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України та одного відділу Iнституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України. Установу очолює її засновник академік НАН України Віктор Григорович Бар’яхтар.

Основні напрямки наукових досліджень Інституту:
експериментальні та теоретичні дослідження в галузі фізики магнітних явищ у твердотільних матеріалах та рідинах, зокрема в тонких гетерогенних та багатошарових плівках, нанокристалічних системах та магнітних системах з мартенситними фазовими перетвореннями;
теорія твердого тіла: теорія релаксації, нелінійні хвилі та солітони, фазові переходи, узагальнена теорія надпровідності, комп’ютерне моделювання фізичних явищ та складних саморегульованих систем;  розробка матеріалів для магнітних сенсорів та реєстраторів інформації, що використовуються в електроніці, медицині тощо, а також матеріалів для магнітного запису надвисокої густини; вирощування та синтез монокристалів; створення апаратури високих тисків та температур.

Найважливіші наукові досягнення Інституту: запропоновано теорію й обчислено точні вирази розподілу параметру порядку в феро- та антиферомагнітних середовищах (наукова школа академіка НАН України В. Г. Бар’яхтара); досліджено самоорганізований рух електролітів у постійному магнітному полі поблизу металевих поверхонь, експериментально виявлена дисипативно-турбулентна структура потоку (наукова школа члена-кореспондента АПН України, д-р фіз.-мат. наук Ю. І. Горобця); уперше прямими експериментальними методами продемонстровано суттєве підвищення температури магнітного впорядкування в надтонких плівках рідкісноземельних магнетиків за рахунок обмінної взаємодії з плівками магнетиків перехідних металів (наукова школа члена-кореспондента НАН України А. М. Погорілого).

Науково-дослідницький комплекс скануючої растрової та електронної мікроскопії для наноструктурних досліджень Інституту магнетизму віднесено до наукових об’єктів, які становлять національне надбання. Установа володіє унікальною технологією для напилення тонких наноплівок та відповідним обладнанням.

Із понад 110 штатних співробітників Інституту — 1 академік НАН України (В. Г. Бар’яхтар), 1 член-кореспондент НАН України (А. М. Погорілий), 1 член-кореспондент АПН України (Ю. І. Горобець), 14 докторів наук, 33 кандидати наук. Інститут є базовим для підготовки студентів фізико-математичного факультету Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут", фізичного та радіофізичного факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В Інституті діє спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій за спеціальностями: 01.04.02 — "Теоретична фізика"; 01.04.11 — "Магнетизм".

Інститут має два спільних підрозділи: Центр магнітних технологій у харчовій промисловості (спільний з Київським національним університетом харчових технологій) та Науково-навчальний центр високобаричних досліджень (спільний з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка).

(http://www.nbuv.gov.ua/institutions/imag/)

 

вторник, 1 марта 2011 г.

Фізика та техніка в Україні

Інститут проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України (Харків)
концентрує свої зусилля на підвищенні ефективності потужного енергетичного устаткування. Досліджуючи процеси роботи, скажімо, турбін, учені знаходять "вузьки місця", що заважають обладнанню ефективно працювати, а потім, базуючись на законах фізики, винаходять засоби вирішення відповідних проблем.
                                                      фото    http://51535.ua.all-biz.info/uk/
Так, у робочому середовищі парових турбін співробітники інституту першими у світі виявили факт наявності електричних зарядів, які негативно впливають на потужність. Скориставшися "ефектом вістря", учені винфйшли методи нейтралізації "шкідливих" зарядів.Такі вдосконалені турбіни працюють, наприклад, на Харківській ТЕЙ-5 і ТЕЦ-2 у селищі Есхар Харківської області. (підручник Ф.Я. Божинова 9 клас)